Коли зарахувати дитину в дитячий садок? Це питання виникає в кожній сім’ї. Актуальність даної проблеми практично не залежить від рівня зайнятості, соціального статусу батьків, кожен з яких має власний досвід та власну думку про позитивні та негативні аспекти дошкільної освіти. Проте, дійсно існують «плюси» та «мінуси» відвідування дошкільного навчального закладу, визначені з точки зору науки – педагогіки, медицини,психології, соціології.

У цілому, слід відмітити, дитячий садок розглядається як позитивний, абсолютно необхідний фактор впливу на повноцінний розвиток дитини. Вміння спілкувалися з однолітками, дорослими, починаючи з дошкільного віку, передує вмінню налагоджувати взаємостосунки з іншими членами суспільства під час навчання в школі, ВУЗі (працевлаштування, кар’єра, створення сім’ї тощо). Замінити дитячий колектив, з його правилами, традиціями та взаємостосунками, не можуть а ні бабусі, а ні досвідчені гувернантки.

Педагогічні та психологічні аспекти відвідування дитячого садка дуже важливі: адаптація дитини, контакти з іншими вихованцями, накопичення вмінь, знань, навиків, гра, режим, дитячі свята, фізкультурно-оздоровчі заходи тощо.

Проте, існують і проблеми: головний «мінус» відвідування дошкільного навчального закладу з раннього віку – дитина частіше хворіє. Цей факт стверджують і батьки, і медичні працівники, і педагоги. Імовірність захворіти інфекційними хворобами тісно пов’язана з колом спілкування - чим він ширше, тим легше захворіти. Дійсно, «домашня дитина» менше спілкується з іншими людьми. Але збільшення ча

стоти захворювань не є абсолютно негативним, як то здається на перший погляд. Існують хвороби, які легко проходять виключно в дошкільному віці (вітряна віспа, краснуха), які уявляють собою реальну загрозу здоров’ю й життю дорослої людини.

Кількість захворювань на грип, ГРВ не пов’язана безпосередньо з відвідуванням дитячого садочка. Вірус можна підхопити від дітей у садочку, а  може й тато принести з роботи. Також слід розуміти, що кожне перенесене захворювання на ГРВ закінчується формуванням противірусного імунітету.

Вірусні інфекції, якими дитини «недохворіє» у дошкільному віці проявляються у школі, а не ходити тиждень у садочок, зовсім не одне й те саме, що пропустити тиждень шкільних занять.

Велике принципове значення має те, як проходить хвороба. Якщо ГРВ постійно супроводжується виникненням ускладнень, то звинувачувати садочок даремно, цей факт не пов’язаний з відвідуванням дошкільного навчального закладу, слід проаналізувати імунітет дитини, побутові умови, тактику лікування.

Часто батьки схиляються до думки, що дитячі захворювання пов’язані з тим, що працівники дошкільних закладів порушують найважливіші правила догляду за дітьми: дитина сиділа на протязі, на холодній підлозі, була не правильно одягнена тощо. З такої точки зору дитячий садок дуже зручний – на нього можна списувати власну неспроможність, як вихователя. Створення дитині тепличних умов – норма багатьох батьків, які вважають, що ходьба босоніж, відсутність шапочки, холодна вода та прохолодне повітря – недопустимі явища. Даремно сподіватися, що дитина в своєму життя не зустрінеться з цими факторами та складати власні інструкції, як дитину одягати, вмивати, гуляти, годувати. Треба готувати малюка до дитячого садка заздалегідь, з моменту народження.

Той факт, що дитина піде в садок, школу вимагає проведення комплексу необхідних профілактичних щеплень, без цього перебування в закладі неможливе. Далі контроль за термінами проведення щеплень здійснюється медичними сестрами та лікарями. Медичний огляд у дошкільних навчальних закладах здійснюється регулярно, це, безумовно, є позитивним, оскільки батьки рідко звертаються до поліклініки до того, як дитина захворіла.

Особливим є питання: де буде мама, коли дитина піде у садок. Типовою помилкою є те, що дитина вперше йде в садок, а мама – на роботу після декретної відпустки. Важливо розуміти: яким би не був дитячий садок, вихователь, помічник вихователя та здоров’я дитини, малюк все одно хворітиме, бо відбувається адаптація, пристосування дитячого організму до нового життєвого простору, режиму. Визначити час адаптаційного періоду неможливо. Він може тривати від 3-4 тижнів до 1 року. Тому важливо, щоб мати, відводячи вперше до дитячого садка малюка, залишалася вдо

ма. Вона буде мати можливість при незначному погіршенні здоров’я дитини (нежить, кашель) залишити дити

ну вдома, не піддаючи ризи

ку зараження інших дітей.

Значним є такий момент, як пора року, коли передбачається перше відвідування садочка. Краще не робити цього у період з жовтня по квітень – саме у цей час відбувається активна циркуляція респіраторних вірусів, яка значно збільшує ризик захворювань та подовжує адаптаційний період. Крім того, комплектування груп здійснюється завідувачем з 1 червня по 31 серпня.