ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ТА ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ

Усі батьки, які люблять свою дитину, дбають про те, щоб вона була здоровою, жвавою, мала привабливий зовнішній вигляд, швидко підростала, правильно розвивалася фізично. Будь – яке нездужання – ангіна, грип і, навіть, легка застуда або нежить викликають занепокоєння усієї сім’ї.

Тим більш сьогодні, коли майже усі мами через зайнятість на роботі не мають можливості цілий день доглядати за дитиною, їм не вистачає часу на інші домашні справи, які відкласти неможливо, хвороба дитини стає джерелом не тільки засмучення, але й причиною порушень встановленого порядку в сімейному житті, тягне за собою цілу низку затруднень.

Іноді батьки вважають, що дитина придумує свої хвороби. Таке необґрунтоване почуття найчастіше виникає тоді, коли у батьків багато роботи, намагаються відвести дитину у дитячий садок або вони зібралися ввечері у гості, або поїхати у відпустку. А дитина саме в цей час надає вітрянку чи ангіну.

Безумовно, будь – які мама й тато бажали б бачити своїх дітей лише тільки здоровими й фізично добре розвинутими. Однак не усі розуміють, що стан здоров’я дитини, його фізичний розвиток, а також зовнішній вигляд – це фактори, тісно пов’язані із поведінкою дитини, її вчинками, із формуванням індивідуальних особливостей.

Організм та психіка дитини уявляє собою невід’ємне ціле. Щоб зрозуміти поведінку дитини, її реакцію у різних ситуаціях, успіхи або невдачі, взаємовідносини із однолітками та дорослими треба добре знати стан здоров’я  своєї дитини, особливості її фізичного розвитку.

Перелічимо основні фактори,

 які слід враховувати при оцінюванні

стану здоров’я та фізичного розвитку дитини:

1). Зріст, вага, загальний фізичний розвиток.

Для правильного орієнтування слід порівняти одержані дані із нормами фізичного розвитку, характерними для відповідного віку.

2). Загальний стан здоров’я дитини, її здатність чинити опір хворобам; перенесеним раніше захворюванням і можливим негативним наслідкам.

Для правильного розвитку психіки особливого значення набувають захворювання й травми центральної нервової системи (наприклад, запалення або потрясіння мозку), а також кількість захворювань у ранньому дитинстві. Діти, що мають порушення у функціонуванні органів зору й слуху, потребують постійного нагляду. Особливо треба стежити за тим, як відображуються ці захворювання на формування психіки дитини.

3). Моторний (руховий) розвиток дитини.

Слід звертати увагу на правильний розвиток лівої та правої частини тіла, особливо обох рук.

4). Процеси фізичного розвитку.

Вони тісно пов’язані із розумовим розвитком дитини. У багатьох дітей слабкий фізичний розвиток серйозно впливає на результати навчання в школі.

5). Усі дефекти й аномалії будови тіла дитини, її зовнішній вигляд.

Слід враховувати, що красива зовнішність, а також і різні недоліки в ній відіграють велику роль у формуванні індивідуальних особливостей характеру дитини.

6). Робота нервової системи, збудливість, врівноваженість, загальний стан.

Якщо батьки мають недостатньо знань про фізичний розвиток дитини, необхідно обов’язково звернутися за консультацією до лікаря – педіатра районної поліклініки або дитячого садка.

7). І головне: прищеплюйте своїй дитині змалечку позитивне ставлення до фізкультури і спорту, не дозволяйте уникати ранкової гімнастики, загартування, гігієнічних процедур, постійно дотримуйтеся режиму дня, будьте прикладом щодо ведення здорового способу життя!

БАЖАЄМО ВАМ ДОБРОГО ЗДОРОВ’Я!

СЕРЕДНІ ПОКАЗНИКИ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДОШКІЛЬНЯТ

1. Раціони харчування повинні складатися з різноманітних продуктів переважно рослинного, а не тваринного походження.

2. Споживайте хліб і зернові продукти, макаронні вироби, рис або картоплю декілька разів на день.

3. Споживайте не менш як 400 гр на добу різноманітних овочів та фруктів, бажано свіжих та вирощених у місцевих умовах екологічно чистих зон.

4. Контролюйте вживання жирів, заміняйте більшість насичених жирів ненасиченими рослинними оліями.

5. Заміняйте жирне м’ясо квасолею, бобами, птицею.

6. Вживайте молоко і молочні продукти з низьким вмістом жиру і солі.

7. Вибирайте продукти з низьким вмістом цукру, обмежуйте вживання солодких напоїв та солодощів.

8. Віддавайте перевагу продуктам з низьким вмістом солі, загальна кількість якої не повинна перевищувати однієї чайної ложки на добу.

9. Пропагуйте годування дітей материнським молоком протягом перших 6 місяців життя.

10. Вживання їжі рідше 2 – 3 разів протягом дня може спричинити негативний вплив на органи травлення. Прийом їжі варто припиняти, коли ще залишилося легке відчуття голоду. Після їжі бажано 10 – 15 хв спокійно посидіти або пройтись. Спати чи робити фізичні вправи не можна.

Проблема харчування в умовах радіації.

Радіонукліди сприяють росту пухлинних клітин (канцерогенів). Канцерогенну дію мають і продукти неповного окислення: під час смаження у фритюрі, із застосуванням нерафінованої олії, копчення, тривалого зберігання.

Обмеження надходження канцерогенів

1. Зменшення смажених, копчених продуктів, приготовлених на відкритому вогні.

2. Зменшення споживання продуктів, вирощених або виготовлених із використанням інтенсивних технологій.

3. Обмеження споживання жирних продуктів.

4. Збільшення в раціоні свіжих продуктів, що піддавалися мінімальній обробці.

5. Споживання молочних про

дуктів як джерела кальцію; джерела калію – родзинки, курага, інжир, бобові.

6. Вживання продуктів, що містять пектини: соки з м’якоттю, мармелад, гарбуз, печені яблука, смородина, аґрус.

7. Вживання продуктів з сіркою

(сир, пісне м’ясо, риба, білок яйця).

 Фахівці раціонального харчування впевнені, якщо Ваша дитина буде вживати щодня хоча б три з перелічених продуктів, можете вважати її харчування повноцінним: часник, родзинки, цибуля, насіння соняшника, гарбуза, хрін, полуниця, лимон, апельсин, мед, аґрус, пилок квітковий, смородина, трав’яний та зелений чай, калина, шипшина, кукурудзяна та оливкова олія, морська капуста, горіхи, кунжут, усі свіжі овочі та фрукти.

Складові продуктів,

що мають вплив на зовнішній вигляд людини

Орієнтовний об’єм готових страв та окремих продуктів

для дітей різних вікових груп

(у грамах)

Примітка. При розподілі страв на порції враховується вік дитини і індивідуальні особливості: апетит, стан здоров’я, сприймання продуктів (не сприймає молоко, рибу, яйця тощо)

КРИЗИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Що робити батькам? Що відповісти чомусику?

Тривожний симптом

Психологи попереджають: часто за дитячими запитаннями ховається самотність або тривога, потреба в увазі або прохання допомогти.

Якщо де – які запитання виникають у малюка знов і знов, якщо в них чути недовіру, а відповіді відомі й зрозумілі, але дитина запитує знов те саме, це свідчить про щось більш серйозне, про що дитині важко говорити відверто. Це запитання типу „ти справді мене любиш?”, „ти бачиш, який я вже розумний?”, „поясни мені, що відбувається”...

Твоя дитина часто ставить запитання, які заганяють тебе в глухий кут? Навчися відповідати на них правильно й доступно!

Нещодавно твій малюк лише тільки посміхався, аґукав, а тепер він охоче знайомиться із навколишнім світом, задає безліч запитань, на які ти іноді не знаєш, що відповісти. Пам’ятай,, що твоя дитина задає велику кількість запитань не за ради того, щоб затуркати, розсердити тебе. Так виявляється її зацікавленість й впевненість у тому, що ти – найрозумніша людина.

Вік чомусиків

Більш за усе дитина запитує у віці від трьох до чотирьох років. Саме цей період дітям важливо розуміти, як побудовано світ, бути впевненими, що навколо існує порядок і події, які відбуваються, чергуються у певній послідовності. Дитина може ставити одне й те саме запитання багаторазово і сподівається одержати на нього однакову відповідь.

Популярні запитання

Існують кілька категорій популярних дитячих запитань.

• Питання, які розгублюють своєю безпосередністю. Таке можуть запитати лише тільки діти! „Чому бабусю звуть Ніною?”, „Куди їдуть машини?”, „Де мешкають мікроби?” Дати доступні й цікаві відповіді на ці запитання – дуже складна задача.
• Питання – здивування: „Чому не можна торкати розетку?”, „Чому треба лягати спати?”. Такі запитання ставляться не для того, щоб визначити причину заборон, а з метою ще раз уточнити свої права.
• Філософські питання: про Бога, про життя, про смерть, взаємовідносини між людьми, про анатомію людей.

Достойна відповідь

Що відповісти дитині на каверзні запитання, як треба поводитися?

1. Ні в якому разі не кажи: „Я зайнята”, „Не знаю”, „Потім”, „Відчепись” тощо. Якщо відмахнешся, у малюка може виникнути невпевненість в собі, з’явитися думка, що ти сам не розумієш нічого. А тому дитина почне відшукувати інші джерела інформації. Тобі варто запастися терпінням.

2. Відповідай доступно й зрозуміло. Якщо вдаватися у технічні подробиці про автомобіль або мікроби, можливо лише збільшити кількість запитань. Діти розумні, вони іноді сприймають, навіть, краще за дорослого, треба лише правильно викладати.

3. Завжди говори дитині правду, але настільки, на скільки вона здатна зрозуміти.

4. кожен член родини може по – різному відповісти на одне й те саме запитання. Це дуже добре! Якщо відповіді не співпадають, малюк зможе вибрати для себе більш приємний варіант.