Управління освіти адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради

 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Педагогічна преса
Официальный сайт Харьковского городского совета, городского головы, исполнительного комитета
Офіційний сайт Департаменту освіти Харківської міської ради
Департамент науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації
Управління кримінальної міліції у справах дітей
Study Planner - Путівник по освітньому простору Харкова
Система тестування знань
Портал превентивної освіти
ДИТЯЧИЙ ФОНД «ЗДОРОВ'Я ЧЕРЕЗ ОСВІТУ»
Допоможи дітям теплим словом!
Сайт Національний університет цивільного захисту України
Громадська організація Ла Страда - Україна!

Харчування

      Основою всіх життєвих процесів організму людини є постійний обмін речовин між організмом і навколишнім середовищем. Із довкілля людина споживає кисень, воду і харчові продукти. Роль їжі полягає в поповненні енергії і тканинних елементів, необхідних для росту, розвитку і функціонування організму, забезпечення обмінних процесів, нормального стану здоров'я і працездатності. Саме завдяки харчуванню забезпечується безперервність перебігу двох протилежних і взаємопов'язаних процесів асиміляції і дисиміляції.

      Продукти харчування є рослинного і тваринного походження. Найбільш розповсюджені продукти рослинного походження: злакові й продукти їх переробки, овочі, фрукти, ягоди, гриби. До продуктів тваринного походження відносять м'ясо, рибу, яйця, молоко і молочні продукти. Харчовий раціон людини складається із харчових продуктів, які містять білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі і в достатній кількості воду. Поєднання харчових продуктів у раціоні повинно бути в такій кількості, щоб воно забезпечувало всі фізіологічні потреби організму.

     Харчування є основною біологічною потребою людини. Узагальнюючи свої уявлення про роль харчування, видатний російський фізіолог І.П. Павлов зробив висновок, що "...їжа уособлює собою життєвий процес в усьому його об'ємі - від найелементарніших фізіологічних властивостей організму... аж до найвищих проявів людської натури".

     Раціональне харчування - це харчування, яке забезпечує постійність внутрішнього середовища організму і всі його життєві прояви при різних умовах праці й побуту. Воно має свої науково обґрунтовані принципи:

1. Відповідність надходження енергії до енерговитрат. У нормі повинен бути певний баланс, або рівновага.

2. Відповідність хімічного складу харчових речовин фізіологічним потребам організму.

3. Максимальна різноманітність раціону.

     Режим харчування - це насамперед режим, тривалість і кратність прийомів їжі, інтервали між ними, розподіл об'єму й енергетичної цінності їжі по окремих її прийомах. Дослідженнями фізіологів доведено, що при чітко встановлених прийомах їжі в людини виробляється умовний рефлекс, який регулює секрецію травних соків.

     Інтервали між прийомами їжі теж мають значення в режимі харчування. Недоцільними є занадто короткі й задовгі інтервали. Оптимальними вважають проміжки 4-5 годин між прийомами. Доцільним є розподіл калорійності їжі за прийом: при триразовому харчуванні - 30-35 % (від добової калорійності) - сніданок, 45-50 % - обід, 15-20 % - вечеря; а при чотириразовому — відповідно 20-30 %, 10-25 %, 30-40 % і 15-20 %.

     Енергетичну цінність харчування прийнято оцінювати в умовних одиницях - кілоджоулях (кДж) або кілокалоріях (ккал), звідси і походять вирази - "калорійність раціону", "калорійність продуктів". Одна термохімічна кілокалорія дорівнює 4,184 кДж. Калорійність їжі повинна відповідати енергетичним потребам організму.

     Складовими частинами енерговитрат організму є:

а) затрати енергії на перебіг обмінних процесів в організмі у спокої, це так званий основний обмін;

б) енергетичні затрати на роботу (розумову, фізичну;

в) затрати на засвоєння змішаної їжі, тобто специфічно-динамічна дія їжі.

 

 

 

 

 

 

       Основою нового підходу до організації харчування дітей у закладах дошкільної освіти є збагачення раціону фруктами та овочами, молочними продуктами, м’ясом і рибою, обмеження кількості солі, цукру, жирів, хліба та картоплі, а також виключення ковбасних, кондитерських виробів, консервів.

       Важливою та довгоочікуваною зміною є можливість організувати дієтичне харчування для дітей з особливими дієтичними потребами, зокрема з непереносністю глютену та лактози.

       Заклади дошкільної освіти забезпечують триразове харчування. Передбачено чотиритижневе  меню для різних сезонів, затверджене в установленому порядку, що дозволить урізноманітнити раціон та спонукати до використання харчових продуктів, притаманних для конкретного сезону. Коли говоримо про сезонність меню, то маємо на увазі використання в різні сезони притаманні для них продукти. Наприклад, восени – сливи, груші, кавуни і дині, баклажани, свіжі огірки та помідори. Щодо зими і весни, то, звісно, ситуація трохи інша. Проте можна використовувати мандарини, апельсини, банани та яблука. З овочів, звісно, – капусту, буряк і моркву, а ще гарбуз. Якщо йдеться про сезонність продуктів, то це зовсім не означає, що із загального переліку дозволених груп харчових продуктів якісь категорично заборонено використовувати, наприклад, банани влітку, а огірки взимку. Але бажано використовувати сезонні продукти. До того ж урізноманітнити раціон можна за допомогою заморожених ягід та овочів. Також звертаємо увагу на повторюваність страв та їхню комбінацію.

      Згідно нових норм у стравах має бути менше солі та цукру, те саме стосується кількості хлібобулочних виробів під час одного прийому їжі. Зменшення споживання цих продуктів сприяє профілактиці розвитку надлишкової ваги, ожиріння та розвитку захворювань серцево-судинної системи.

Зміни не впливають на вартість харчування в закладах дошкільної освіти, вона залишається прийнятною. Ніяких нових дорогих продуктів у дитячому меню не з'явиться. Всі ті ж овочі, фрукти, м’ясо та каші. Так, вони будуть по-новому приготовані та зміняться за кількістю рівно тією мірою, щоб діти були повноцінно нагодовані відповідно до їх віку.


 

Користь та шкода солі